Eduard Rubin

ЧАСТЬ ПЕРВАЯ. КАК СОКРАТ ИСКАЛ КНОПКУ DELETE, А ЭЛИТА ИСПУГАЛАСЬ АРБАЛЕТОВ Я из того счастливого поколения, которое на его веку умудрилось проделать путь от клякс первой руки до вездесущего интернета. Когда я только начинал свой взрослый жизненный путь, умные люди вокруг уже предрекали конец света из-за показа настольных калькуляторов. С тех пор декорации изменились: появились персональные компьютеры, и теперь небу жужжат дроны, искусственный интеллект пишет для нас тексты. И знаете что? В сети снова полно уважаемых господ — политиков, руководителей моих и даже людей науки, — которые с дрожью в голосе пророчат нам скорую гибель от этих самых новостей. Если вам показалось, что эта паника — вдруг какое-то уникальное достижение нашей эпохи, спешу вас разочаровать. Человеческая порода на редкость стабильна: мы всегда до одури боялись завтрашнего дня и отчаянно сопротивлялись всему, что сложнее уже привычного колеса. Напротив в первых рядах паникеров неизменно шагали самые светлые умы своег...

🔸 СТАТТЯ 1. СПОЙЛЕР ЕПОХИ: ЧОМУ ХВІСТ ЗАВЖДИ КРУТИТЬ СОБАКОЮ Багато хто з нас сьогодні гортає ранкову стрічку новин зі стійким відчуттям, що світ остаточно збожеволів. Ми із жахом дивимося на повзучу, але вкрай агресивну ісламізацію Європи. Цілі анклави в самому центрі європейських столиць уже де-факто живуть за законами шаріату, відкрито зневажаючи поліцію та світські норми. Ми спостерігаємо за невблаганною технологічною китаїзацією планети, поки західні корпорації слухняно цензурують свій контент, аби тільки не засмутити товариша Сі. І, звісно, ми щодня бачимо кривавий, абсолютно ірраціональний імперський ідіотизм, який випромінює імперія, що б'ється в агонії і намагається ракетами повернути собі велич зі старих підручників історії. Пересічний західний обиватель, вихований у тепличних умовах ліберальної демократії, спостерігає за цим хаосом і щиро вірить, що стався прикрий системний збій. Бюрократи, попиваючи соєве лате в брюссельських кабінетах, із розгубленими обличчями збираю...